Укриюся завісою волосся,
Затихну так навколішки в кутку.
Молитимусь,
Сховаюся у простір,
що допоможе оминуть біду.
Я відпочинку прошу небагато.
Лиш щоб вдихнути повними грудьми.
Послабити
Закриті міцно лати
І знову віднайти свою Ходу.
посиджу я тихенько за волоссям
Без масок і без образів в кутку.
Не рухатись.
Зануритись у простір,
Душі почути справжню таїну.
Срібляться в косах незбагненні думки.
Прощення народилося,
Бренить.
Заплетена, впорядненна і боса
Відкрита світлу, наступає мить.
14.09.13
укриюся завiсою волосся
© Copyright: Алицита Рибера, 2013
Свидетельство о публикации №113112806041
Свидетельство о публикации №113112806041
Рецензии