смак поразок
та сухий асфальт,
що після денної спраги
спить під ковдрою пилу.
ти дивишся в душу так пильно,
що тіло чорніє під натиском.
мені то сумно, то радісно.
вітер волоссям грається,
немов шахами.
я за шафою
строкатий колючий шарф знайду,
і втрачу в цій клятій осені
останній твій погдяд і посмішку.
та в перший день зимовий
з кров`ю змішаний, з болем
напишеш мені на руці
чорним або червоним
про сльози на віях і трасу.
я все згадаю відразу,
забуду лише під дощем,
коли мокрою буду вщент
відчуваючи смак поразок.
Свидетельство о публикации №113112804597