ти знову вiдвернувся

Ти знову відвернувся. 

І потім знову кличеш душу,
У зраді звинувативши, кричиш,
Що є любов, яку впізнати мушу
За нею сліпо й пристрастно іти.

Ти відчуваєш: Я уже далеко.
Десь по дорогах-ритвинах бреду.
Проте зходжу сили  зупинитись.
І в'язну в спогадах туманних на біду.

Щось пригадалось раптом.
Невблаганно. Такою ясністю пройнЯлися світи:
 Я так вже йшла, колись десь між життями.
І кам'яніло заклинав  знов ти.

Застрягла в тих відлуннях-відчуваннях
Стою, не знаючи куди, й навіщо поготів.
Скільки життів до нашого єднання?
Крізь сотні зрад?  Безлічі шляхів.
2013


Рецензии