Нехай журба тривожить душу...
На кожнім кроці злий підвох,
Все ж, вірить я й любити мушу,
Бо цього хоче, мабуть, Бог.
Це він дає мені відчути -
Добро і підлість, радість й біль.
Це він змусовує забути,
Тих, хто так довго сипав сіль.
Це він надав, усе, що маю -
І існування і дітей...
Його по - справжньому кохаю,
Він є - найвище від людей!
Свидетельство о публикации №113112610760