Николай Минский-Хват Молитва

 
Прости, Господь, зітхання втоми.
Я змучився від самоти,
Від смутку, жалю, від любові,
Від всіх шляхів, що зміг пройти.

Я впав на краю моря синього
В пісок, чекаючи приплив.
Ти підтримай мене, безсилого,
Щоб дочекатися я зміг.

Яви же благість Ти безмірную
І в цю годину, і в цей час
Побачить дай зорю вечірнюю
Мені лише в останній раз.

І променю її, летючому,
Скажу «пробач мені, прости!»
І підкорюся неминучому,
Засну назавжди у путі.
********************************
Оригинал:

Прости мне, Боже, вздох усталости.
Я изнемог
От грусти, от любви, от жалости,
От ста дорог.

У моря, средь песка прибрежного,
Вот я упал —
И жду прилива неизбежного,
И ждать устал.

Яви же благость мне безмерную
И в этот час
Дай увидать звезду вечернюю
В последний раз.

Ее лучу, всегда любимому,
Скажу «прости»
И покорюсь неотвратимому,
Усну в пути.

картинка из Сети


Рецензии
Ви молодчинка, Георгію!
Не поросто переклад, там є й частинка Вашої душі

З теплом та повагою,

Богдана Синюк   29.11.2013 15:33     Заявить о нарушении