Прощавайте днi осiннi
Сум у золоті дерев.
У пташиній голосіні
Щось пронизливе дере.
І сльоза-роса на гілці
Затремтить і не впаде,
В ній і дідовій сопілці -
Невмируще молоде.
В ній і ми, і наше літо -
Ще зелене, як вино,
Стало у міхах старіти,
Наче налили давно...
22.ХI.2013
Свидетельство о публикации №113112403180