Щаслив1 кон1. 23. 11. 13. р. Б. укр
По степу неслись воронні, два коня,
Вони бігли, з любов'ю, у новий день,
І вітер гриви завівав, свистом своїх пісень.
2.Біля річки у тіньочку,
Зупинилися на горбочку,
Жадно вп'ялись у траву,
І зустріли там зорю.
3. Зі сходом Сонця, зпозаранку,
Виднілись силуети на світанку,
Коні сполохано кинулись тікати,
Їм не хотілось, клітку увірвати...
4. Бігли довго й не озирались,
Бо бандити за ними гнались,
Може день, а може й два,
Але з ними сталися дива...
5.На поляні серед лісу, в глушині,
Коні поклонилися пташині,
Що виспівувала своїх пісень,
Про чудовий і теплий день.
6. Вже по лісу луна пішла,
Що на землю весна прийшла,
І покрила світ чудовим ароматом,
Прозоро чистим дощовим святом.
7. Краплі торкались коней вороних,
І залишались серед волошок осяйних,
Ліс буяв першоцвітом трав,
Й ніжним запахом коней напував.
8.На галявину в лісову глушину,
Привела дорога, дівчину одну,
Вона коня осідлала,
А другого за вуздечки взята.
9.Як же ж ніжно серцем відчула,
Яка ж то над ними була наруга,
Красенів із собою забрала,
Ще їм і пісню наспівала.
10. Ось і рік у воду канув,
А на коня хлопчик глянув,
Він за руку маму взяв
І сміливо, коня осідлав.
11. Все що хотіли коні, збулося,
І поруч з людьми їм легко жилося,
Бо подарувавши свою вірність і любов,
Вони стали вільними без батогів і чужих умов...
Свидетельство о публикации №113112402233