Василь Симоненко. Слишком ты строга со мной...

 
Василь Симоненко 
(1935 – 1963)
 

МОЖЕ, ТИ ЗI МНОЮ НАДТО СТРОГА...

Може, ти зі мною надто строга,
Та й чого б ти ніжною була?
Але ти в життя моє убоге
Зіркою яскравою ввійшла.

І нехай проміння те не гріє,
Що послала зірка здалека,
Та до неї лине й лине мрія,
Ніби світло, тиха і легка.

І не треба долі дорікати,
Всіх не може обігріть вона:
Нас до тебе горнеться багато,
Але ж ти одна.

12.03.1960



Василь Симоненко 
(1935 – 1963)
 

СЛИШКОМ ТЫ СТРОГА СО МНОЙ...

Слишком ты строга со мной, наверно,   
Но с чего бы нежной ты была?
В жизнь мою, тоскливую безмерно,
Ты звездой сияющей вошла.

Хоть и нет тепла в её свеченье –
Высока звезда и далека, –
К ней мечта в безудержном стремленье
Льнёт, как свет, – прозрачна и легка.

Ни к чему судьбу корить, ей-Богу,
Всех не может обогреть она:
Нас, к тебе припасть готовых, много,
Ты же лишь одна.

12.03.1960               


(с украинского)