Горіла свічка на вікні
забутим, невимовним горем.
І пильно очі мовчазні
вдивлялися з голодомору
в цей ситий, незворушний світ,
що не сповідує покути
і протягом десятків літ
спромігся сам себе забути.
У погляді спинився час,
і осінь тужно голосила.
А доля пантрувала нас,
і свічка на вікні горіла…
Горiла свiчка...
© Copyright: Маслов Владимир, 2013
Свидетельство о публикации №113112308195
Свидетельство о публикации №113112308195
Рецензии