Вже стелить небо ніжний оксамит,
яскраві зорі ронить в мої руки
і променисто дивиться на світ,
проймає серце невимовним звуком.
Як вабить зір безодні дух легкий,
і я дивлюсь на неї безпорадно:
там відліта у світлові роки
небес високих далеч непроглядна.
Німує Всесвіт у нічній імлі,
політ планет шикується парадом.
У цьому світі ми такі малі,
що годі нам збагнути Божий задум.
Нiчне небо
© Copyright: Маслов Владимир, 2013
Свидетельство о публикации №113112306621
Свидетельство о публикации №113112306621
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.