Сонет 135 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


135

Життєве щастя в здійсненні бажання.
Ти - бажана, з тобою поруч - Вілл,
Жагучий Вілл, що прагне поєднання
На ниві долі наших душ і тіл.

Скажи, пестлива, чом не підпускаєш
Мене до лона неземних утіх?
Чому не з Віллом постіль зігріваєш? 
Чим гірший я од красенів палких?

Води у морі незліченна сила,
Однак воно вбирає дар дощів.
Прийми ж і ти, укохана, од Вілла
Мого воління повінь почуттів.

Тож змилуйся, позбав мене страждань:
Хай буду я серед твоїх бажань.


СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

135

Нехай інші жінки здійснюють бажання - у тебе є твій Уілл,
І ще один Уілл на додачу, а також Уілл у надлишку.
Більш ніж достатньо мене, того, хто постійно дошкуляє тобі,
Таким чином роблячи внесок у твоє солодке бажання.
Невже ти, чиє бажання велике та просторе,
Жодного разу не вирішиш сховати моє бажання в своєму?
Чи буде бажання в інших видаватися тобі справді прекрасним,
А моє бажання не сяятиме твоїм люб’язним сприйняттям?
Море - це суцільна вода, і все ж воно приймає дощ,
І, при своєму статку, додає до своїх запасів;
Так і ти, багата Уіллом, додай до свого Уілла
Одне моє бажання, щоб твій великий Уілл став ще більшим.
Нехай злостивість не вб’є жодних прекрасних прохачів;
Думай про всіх, як про одного, і включи мене до цього одного Уілла.


№ 135
Whoever hath her wish, thou hast thy will,
And 'Will' to boot, and 'Will' in over-plus,
More than enough am I that vex thee still,
To thy sweet will making addition thus.
Wilt thou whose will is large and spacious,
Not once vouchsafe to hide my will in thine?
Shall will in others seem right gracious,
And in my will no fair acceptance shine?
The sea all water, yet receives rain still,
And in abundance addeth to his store,
So thou being rich in will add to thy will
One will of mine to make thy large will more.
Let no unkind, no fair beseechers kill,
Think all but one, and me in that one 'Will.'