Я-солдат
Наче мати воїнів-синів;
Я-солдат... Душа з дитинства
знає:
Миру, щастя людям
я хотів!
Відійшла на край села,
присіла,
Щоб дивитись в озеро сосна,
Закурить хатинка не посміла:
Жде з війни хозяїна вона.
На обличчя вітер листя сіє:
Забавляє не мене-себе!
Мрію якось бачити, Росіє,
Кров'ю не забризгану тебе.
Свидетельство о публикации №113112208374
Александр Щербаков 9 09.03.2018 17:46 Заявить о нарушении
Феодосия Лукьяненко 09.03.2018 18:07 Заявить о нарушении