Ти тільки не вертай назад,
Я втратити тебе не хочу.
Переживаю листопад.
Він шелестить мені пророче.
Він став для мене рідним братом,
Хоч віком справжній стариган.
Тепер з жовтавим ароматом
Останній він із могікан.
А ти бриниш так само люто,
Читаєш вечорами книги.
І погляд твій – моя отрута,
Твої обійми – шепіт криги.
Але мене не перевчити.
Я залишаюся дурною.
Коли настане час спочити,
Чи поцікавишся ти мною?
Чи варто дні мої губити,
Пускати в душу твої очі?
Тебе не хочу я любити,
А серце як дурне тріпоче.
18 жовтня 2013
***
© Copyright: Терника, 2013
Свидетельство о публикации №113112200802
Свидетельство о публикации №113112200802
Рецензии