Чорною кiшкою
Забувай про час, до світанку - сотні зірок.
Відпусти мені всі минулі гріхи
Твоїх пошуків. Кожен крок,
Мов по лезах. Наче в казці старій, як світ,
Що вітри принесли з-за морів.
Засинай, моє сонце. Ще сотні літ
Не зустрінемось. Сотні див
Промайнуть перед поглядом, та дарма
Ти шукаєш драконів і веж.
Все розтрощено. Всюди панує пітьма,
Що загублено – не знайдеш.
За тобою примарою, мов туман
Ні благань ні молитв, ні сліз.
Звикнеш, сонце, живі не чують зітхань,
Що лунають з-під кам’яних плит.
Води Лети несуть крижане забуття
В пелюстках анемон смерті цвіт
Нам з тобою не буде назад вороття
Крок за кроком ідеш до воріт
За якими співають весняні вітри,
Де життя свій сплітає вінок.
Не Орфей. Прощавай. Місяць світить вгорі.
Еврідіка одна між зірок.
22 ноября 2013
Свидетельство о публикации №113112206961
Мне нравится Ваше обращение к жанру мистики на украинском языке!
Очень грамотно и современно (на этом сайте - редкость)!
С уважением,Ирчи
Ирчи Ко 23.01.2014 11:21 Заявить о нарушении
Честно говоря, на украинском как-то раньше не приходилось. Может и стоит попробовать)
А за i Вам отдельная благодарность, а то я с ним просто извелась))
С уважением, Юлиана.
Юлиана Отступникова 23.01.2014 11:36 Заявить о нарушении