У зорепадові часи,
коли планети зачаїлись,
Нам закохатися хотілось...
Та зорі падали-летіли
за хмарами.
А ми
тоді і мріяти іще не сміли,
щоб бачити захмар'я світ.
Та прагли Душі пізнавати
Оті приховані світи,
Тому блукали, шли, брели,
Щоб спершу світло відшукати
В серцях у себе.
Щось знайшли,
а щось продовжуєм шукати.
...
Крізь сірі, чорні, грозові
Пробилась зірка,
Пролетіла
і за секунду від землі
Зблиснула миттю і згоріла.
Як память про примарність мрій.
Про їх минучість....
Скресла ніч.
Перед очима - тисячі жадань.
Вони летіли і згорали,
А люди щось іще бажали
і мріяли,
як колись ми...
У зорепадові часи.
А нам пора іти, брести,
І знов шукати
11.08.13
зорепадовi часи
© Copyright: Алицита Рибера, 2013
Свидетельство о публикации №113112204891
Свидетельство о публикации №113112204891
Рецензии