Просто слухати. Воду. Як вона журкотить в струмку. Як вона розбивається гучно об скелі у водограї. Як вона скапує тихо з листочків вранці, коли туман густий. Як вона весело стукає в шибки і дах в червні під час дощу.
Просто слухати. Вогонь. Як він з тріском з'їдає хмиз. Як пожадливо гулко зжирає в котлі вугілля. Як майже нечутно крадко злизує з таці невідпралений лист або на бетонній підлозі аркуш за аркушем рукопис роману - плід чиєїсь багаторічної праці.
Просто слухати. Небо нічне. Бездонне. І таке ж позірно бездонне нічне море. У першому співають янголи і цвіркуни. У останньому сирени з русалками і кити.
І що не почуєш, несеш у комору тієї пам'яті, яку навіть смерть не стирає...
Про100 слухати
© Copyright: Валео Лученко, 2013
Свидетельство о публикации №113112200295
Свидетельство о публикации №113112200295
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.