Дзеркалиться сонцем місяць,
Холодним, притлумленим світлом.
У розпал чорничної ночі,
Сотає дороги у літо .
По них би пройтись босоніж
Торкнутися світлого диску.
А потім скотитися стрімко,
І сісти замріяно, нишком.
Сіріє за вікнами простір,
Безсоння бринить тонкострунно.
Тут місяць до мене у гості
Сказати про сонячну душу.
І дзеркалом сон у безсонні,
Бажання іти - у спокої.
Кохання - у всій нелюбові
І хочу - у кожному мушу.
Про це і про тисячне інше
Висвітлював -
Страхи ясніли.
Бессоння чистоголове
До ранку думками рясніло.
19-20.11.13
мiсячне. вповнi. ще
© Copyright: Алицита Рибера, 2013
Свидетельство о публикации №113112201074
Свидетельство о публикации №113112201074
Рецензии