Сонет 123 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

123

Ти владен, Часе, мій змінити вид;
Невидиме тобі не підлягає.
Ти скрізь назводив нових пірамід,
Але стара їх сутність велич має.

Тривке життя, то ж все, що нам дано,
Сприймаємо, як творення нового;
Насправді - ми найкраще беремо
Від проявів одвічного старого.

Квапливий Часе, виклик мій прийми.
Усе, що робиш ти, я зву маною.
Будуй, руйнуй, повергни, підійми, -
Ти все ж не маєш влади наді мною.

Ти тіло, Часе, можеш зруйнувати,
Душі тобі моєї не дістати.

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

123

Ні, Часе! Ти не хвастатимешся з приводу того, що я змінююсь:
Твої піраміди, побудовані з дужчою силою,
Для мене не є чимось новим або дивним;
Вони - лише вбрання раніше побаченого.
Наш строк життя - короткий, тож ми захоплюємося
Тим старим, що ти нам усукаєш, 
І ми радше даємо йому нове народження за нашим бажанням,
Ніж думаємо, що чули від когось іншого.
Твоїм записам і тобі я кидаю виклик,
Не дивуючись ані сьогоденню, ані минулому,
Адже і твої записи, і те, що ми бачимо, брешуть,
І все це відбувається більше або менше через твій тривалий поспіх.
У цьому я присягаюся, і так буде навіки:
Я буду вірним, незважаючи на твою косу та на тебе самого.


№ 123
No! Time, thou shalt not boast that I do change,
Thy pyramids built up with newer might
To me are nothing novel, nothing strange,
They are but dressings Of a former sight:
Our dates are brief, and therefore we admire,
What thou dost foist upon us that is old,
And rather make them born to our desire,
Than think that we before have heard them told:
Thy registers and thee I both defy,
Not wond'ring at the present, nor the past,
For thy records, and what we see doth lie,
Made more or less by thy continual haste:
This I do vow and this shall ever be,
I will be true despite thy scythe and thee.