Колишеться над ставком
Іва моя дорога
Залишилась за вікном
Жовто-зелена трава
Вітер лишив мені
Сонце холодне в небі
Тіні забутих дніх
Начебто осені лебідь
Сповнені очі теплом
Літо у серці спить
Поряд за одним столом
Щастя моє сидить
Голі дерева стоять
Обличчя у краплях дощу
А душі... вогнем горять
Я лиш спитаю: чому?
Осінь прийшла чи як?
В гості до нас завітала
Без подарунків зайшла
Знову про літо питала
Наче радію дощу
Боса нога у калюжі
І я про себе пою
Щоб не почули люди
Пьють від душі калоші
Воду священну дощу
Знов надійшли заботи
І я роботу роблю
15.09.2004
Осiнь
© Copyright: Эрика Маркон, 2013
Свидетельство о публикации №113112107055
Свидетельство о публикации №113112107055
Рецензии