хтось казав мені - вона дивна,
а я їх тихо ненавидів
вчора нас з нею тупо накрило,
хоча то дурня по правді .
вони не бачили її очі,
не чули, як вона сміється.
вони не знають чого вона хоче,
й від чого крається серце.
вони з посмішкою кажуть "мала",
хоча в самих, як у равлика розуму .
від неї настільки багато, тепла
що я не боюсь морозів .
вона так вірші читає ,
що в мене мурашки по шкірі .
я вірю в неї і точно знаю,
що не зламний у своїй вірі.
ти знаєш, що це я для тебе пишу,
під віршем буде присвята .
ти тільки вір, я правду кажу:
на нашій вулиці - свято.
мо й мал й
© Copyright: Свежая Мята, 2013
Свидетельство о публикации №113112000039
Свидетельство о публикации №113112000039
Рецензии