За батька, вбитого солдата,
я хлібний мав такий пайок,
що від продмагу і до хати
міг проковтнути той шматок.
За ті нещасні триста грамів
мене у черзі тисли так,
що крикнути хотілось мамі:
«Умру, матусю, натощак!..»
Сорок сьомий
© Copyright: Юрий Ош, 2013
Свидетельство о публикации №113111906328
Свидетельство о публикации №113111906328
Рецензии
Мені мама теж говорила, що у 47 році знайшли у вузлику заховану жменю кукурудзи, що залишала бабуня на насіння, і поїли з меншим братиком. Так їх тоді добре наказали.
А вірш гарний!!! З повагою.
Наталья Сытник 28.12.2013 22:34 • Заявить о нарушении
А вірш гарний!!! З повагою.
Наталья Сытник 28.12.2013 22:34 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за відгук і спогад (не "наказали", а покарали, Наташо) - зберігайте його у пам'яті.
З наступаючими святами!
Юрий Ош 29.12.2013 22:42 Заявить о нарушении
З наступаючими святами!
Юрий Ош 29.12.2013 22:42 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
