Сорок сьомий

Юрий Ош
За батька, вбитого солдата,
я хлібний мав такий пайок,
що від продмагу і до хати
міг проковтнути той шматок.
За ті нещасні триста грамів
мене у черзі тисли так,
що крикнути хотілось мамі:
«Умру, матусю, натощак!..»


© Copyright: Юрий Ош, 2013
Свидетельство о публикации №113111906328
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Ош
Рецензии
Написать рецензию
Мені мама теж говорила, що у 47 році знайшли у вузлику заховану жменю кукурудзи, що залишала бабуня на насіння, і поїли з меншим братиком. Так їх тоді добре наказали.
А вірш гарний!!! З повагою.

Наталья Сытник   28.12.2013 22:34   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Щиро дякую за відгук і спогад (не "наказали", а покарали, Наташо) - зберігайте його у пам'яті.
З наступаючими святами!

Юрий Ош   29.12.2013 22:42   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Ош