лишається мить
від щоденного хриплого смутку
я взважене рішення прийняв
немає назад вороття
яким не було б наше спільне майбутнє
я хочу його
цілком
повсюдно
без:
права на обмін
надії на забуття
дивуючись вальсу осіннього
пишного листя, блукаю кутками
шукаю притулок душі
яким не було б наше спільне - навмисне
я хочу його
легке
безкорисне
не:
беручи полонених
стріляючи з ратуші
тож хід за тобою -
соратник мені чи суперник -
сама обирай цей тернистий захоплючий шлях
я хочу його
ошаліло
нестерпно...
чекаю на відповідь
кохана,
не поспішай
я чекатиму
© Copyright: Алёна Бабий, 2013
Свидетельство о публикации №113111910671
Свидетельство о публикации №113111910671
Рецензии