Я тобi дарувала Життя

Я тобі дарувала Життя.
Ти не брав, не хотів, не наважився.
Я була тоді тільки твоя,
Я була твоїм відблиском. Справжньої

Ще не знала себе, бо в тебе
Увійшла вся, як є, розчинилася,
Не завваживши хтиве і зле,
Що у заздрих очах причаїлося.

Я тобі дарувала себе,
Все, що мала, і все, про що мріяла.
Я на радість одному тобі
Свої ночі і дні свої сіяла.

Я: була, дарувала, ішла
Й зовсім зникла у мареві мутному.
Потім, згодом, себе віднайшла,
Відродилась. Я є. Де ти, Смутку мій?

18.11.2013


Рецензии
Катюш, привет. Смотрю - ты целый вечер с моими "виршами". Через два дня уже в город - немного наведу порядок на страничке - совсем закинул...))) Маша улетела в Москву, в командировку. Будет до начала декабря. В январе летит в отпуск... Может и в Киеве будет. Рад тебе. Привет детям, Коле. Кого из наших видели? И им кланяйтесь... Еще бы Безвинных где следы найти... ))) С улыбкой и теплом - Саша.

Александр Ковальчук Камчатка   20.11.2013 14:59     Заявить о нарушении
Саша,
Замечательно, что заглянул.
Рада читать тебя!
Спасибо за приветы.
Всем передам.
Твои стихи, как всегда, отполированы до блеска! Изумительно!
Всего самого Светлого!

Катерина Жебровська   20.11.2013 16:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.