Без цензури

Так заєбало думати що ти важливий елемент
І дихать в цім провонянім повітрі.
Сміятись,посміхатись а в душі
вмирати та писати заповіти.
Так заєбало в одночас змивать по вечорам цю зраду.
Чи то подохшим пивом, чи вином...
Портвейн та сигарети це розрада?
Була б можливість то з^єбалась вже давно...
Бажаю висказать, що хоч люблю свою країну У.
(Її лани в гівні, брудні озера і ландшафти всі.)
Тут хочу бути особистістю, так ні...
Я патріот, я виноглот,я...як і всі.
Ми ходим по гівну... Невже це так приємно?
Ми кидаємось ним по сторонах,живем в багні
Воно попереду, наздоганяє ззаду,а тут і ти взаємно
Колись ми будем жити в чистоті!
Так просто розмовляти ніпрощо і так нудотно.
(Хоча про щось не вмієм розмовляти)
Це так не важко з наших вуст
Мінєта та політику зрівняти.
Та будь все покотом: та смерть,життя і гріх
І те гівно до них в додаток...
Ми будемо назавжди вищє них,
бо платимо терпінням ми податок...