Він МАЙЖЕ її покохав,
Ретельно збиваючи лід.
Нечутно в потоці зітхань
Втрачав уже втрачений слід.
Він МАЙЖЕ знаходив слова
Для дивних кохання картин,
Для серця, без краплі розваг,
Хотів з нею поряд іти.
Вона біля нього була
І МАЙЖЕ читала думки,
Не чула душевних волань,
Тікала сюжетом прудким.
Він МАЙЖЕ її наздогнав,
За руку тендітну вхопив.
Та вкотре спіткнувся, упав,
Піднявши лиш зоряний пил.
Вона полетіла… А він –
Дивився на райдужний блиск,
Очима гайнув навздогін
У МАЙЖЕ підкорену вись.
Та де там, безодня без меж
Навколо звела чорноту.
Кудись у безглуздя жене
Любов їхню, МАЙЖЕ пусту.
21:48, 17.11.2013 рік.
Зображення:
Майже
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2013
Свидетельство о публикации №113111712024
Свидетельство о публикации №113111712024
Рецензии
Очень красивые, волнующие
напевностью и мелодичностью укр. мовы, строки!
Спасибо, Юрий!
Наталья Бурнашева -Целищева 23.11.2013 13:18 • Заявить о нарушении
напевностью и мелодичностью укр. мовы, строки!
Спасибо, Юрий!
Наталья Бурнашева -Целищева 23.11.2013 13:18 • Заявить о нарушении
Спасибо и Вам за такие тёплые слова в моё адрес!!! Удачи и вдохновения!!
Прокопенко Юрий 23.11.2013 13:25 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 23.11.2013 13:25 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.