Прислухайся. Позаду хтось, неначе
Навшпиньки крізь рипливий білий пух,
Крізь сутінки, мов мойри ті, незрячі,
До тебе – ні чаклун, ні темний дух.
Ще декілька важких і вогких тижнів –
Нещастя розпорошиться у сніг,
А щось напрочуд світле й дивовижне
Тобі злетить до перемерзлих ніг.
Застукотять колеса – знов на Захід.
Різдвяний дзвін про Диво сповістить.
У грудях крила рим розкине птаха,
Але розтята пам’ять відболить.
І ти, почувши скрадливе рипіння,
Спокійно озирнешся – ось і Він.
Усе, за що страждала, нині винне
Віддати борг і відійти у тінь.
16.11.13
Борг
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2013
Свидетельство о публикации №113111608771
Свидетельство о публикации №113111608771
Рецензии