Поезіє!
Я люблю тебе.
Я ладна проводити з тобою кожну хвилину свого життя.
Автобус, списаний віршами,
Під*їзд, списаний віршами,
Очманіле небо, до якого ми теж дібрались, -
Безглуздя!
Я не проміняю його ні на що.
Поезіє!
Лоскочи моє серце своїм тремтінням,
Але не бійся:
Я йому тебе не віддам.
Тому молодикові, що стовбичить на перехрестях із табличкою "Унікальна пропозиція!"
(А на спідньому боці - "Скуповую душі").
Поезіє, ти є моя душа.
Поезіє!
Ти єдине, що в житті чогось вартує.
Я люблю твої натхнення посеред ночі, як північні сяйва, що висмикують з ліжка,
Люблю твої порожні чашки й гарячкові очі.
Поезіє!
І ту людину, в чиєму образі ти до мене з*являєшся,
З полум*яною гривою, недовірливим юним голосом,
Народжену в рОзпалі ери сонцепоклонництва -
Теж
Люблю.
Poesie
© Copyright: Долька Полыневая, 2013
Свидетельство о публикации №113111610392
Свидетельство о публикации №113111610392
Рецензии