Перевтiлення у психлiкарнi

   НОВЕЛА   
  

П’ятниця 13. Сьогодні повний місяць і карти Таро підкинули мені гарну звісточку. Незабаром я обвінчаюся із свободою. У мене виростуть гостренькі роги, пухкий і величавий хвостище, який буде підганяти за собою метушіння чорних атомів ночі. Біль, яка живе у мене на спині переродиться у міцні і зухвалі крила. Я стану граціозним, прекрасним, білогривим Пегасом. Єдиним і неповторним… Вдихаючи життя на повні груди, нарешті, я прокинусь. І вилікую той страшний жарт, який роковою необхідністю прикував мене до лікарняної койки. Ковзаючи по повітрю востаннє зазирну у минуле. У це сіре віконце, обвите, немов ліаною, товстим і колючим дротом. Перед відльотом на інші землі мені треба впевнитись, що у вас дійсно присутня душа. Не хвилюйтесь, ваш ненависний і здивований погляд я знайду навіть в пітьмі, яка жадає захистити вас. Деякі мудреці кажуть, що Пегаси, аніяк не лавроносці, а диявольські гінці, які разом з подихом можуть поглинати чужі душі. Але ні, не ризикну, а то ще поперхнуся… Я відлітаю, а вам – і треба… Годуйте павуків своїм злим декадансом, ходіть на процедури і в ніякому разі не змінюйте імідж – смиренна рубаха вам до лиця! Можете, навіть, зайняти мою койку… Я сюди не повернуся… 
Але що це?! А-а-а! Мене не тримають крила, я падаю, так швидко, як торбина з лайном… Прямо в багно, боляче вдарившись спиною… 
           -  Гусінь, вставай! Вставай бридка, слизька гусінь! А не то, ми зараз защипаємо тебе на смерть! Співжитель неси кліщі! Цій потворі потрібно вищипати, нарешті, це лахміття із спини…
Так дивно… біля пляма…  Що це? Де я?... Карти Таро,   нічна безмежність, Пегас… о, ні!... біла пляма це реальність! Це – моя подушка!... А все інше? А все інше фатом… 
Реальність не тільки б’є мою плоть, а й намагається через вухо пробратися у мій мозок різкими поплями…
   -  Бридка гусінь вставай! Досить спати! 
   -  Залиште мене! Геть від мене! Я не гусінь, я – Пегас! 
   -  Ха-ха-ха! Ти чув? Вона – Пегас! Божевільна бридка гусінь… 
   -  Геть! А не то я зараз вас… Я – Пегас!... От тільки розв’яжіть міцно зв’язані ноги, визвольте руки,   зніміть цю сіру уніформу. І я наступної ночі не прилечу мстити вам! 
   -  Боже! У неї почалися припадки… Швидше клич медсестру, їй потрібно зробити укол! 
   -  Ні! Я не хочу…не хочу уколу… мені добре!Я просто хочу волі, перевернутися на спину! 
   -  Любі мої пацієнти, що сталося?!... 
   -  Та, гусінь збожеволіла… 
   -  А, так це виліковно! П’ять кубів транквілістерену і ваша гусінь стане метеликом! ... 


Рецензии