... про Всесвіт як невід'ємну частину нашої душі...
Я люблю тебе космос!
За те, що мій розум не здатний тебе осягнути,
а очі ніколи не зможуть вірватись у товщу твою.
Пульсуш життям, а тобою породжені люди
весь час метушаться, упевнені в тому, що дійсно живуть.
І мало хто з них простягує руки до небесного вим.я,
жадаючи всотати у себе енергії й сили ковток.
Так, мало хто вірить, що є надреальності вимір.
А між тим, він відкритий, лиш тільки потрібно сповільнити крок.
Я люблю тебе космос!
З тобою я сильна, й ніколи не буваю самотня!
В тобі є все! Тримаю в руках лабіринти твоїх таємниць.
Простягую руки і душу… Я мізерна сьогодні…
Бо Всесвіт, великий, лягає в розширені плями зінниць.
Всесвiт
© Copyright: Олексса, 2013
Свидетельство о публикации №113111508146
Свидетельство о публикации №113111508146
Рецензии