Як боляче якогось тисячного ранку
прокинутись уже не молодим
та стати безпорадним свідком як з фіранки
сповзають мрії в прірву, наче дим.
Як боляче !Однак, буває все ж запізно,
ловити втрачене за теплий хвіст,
коли роки все нижче до асфальту тиснуть,
ті плечі, й досить пристарілий хист.
....
Якщо обвуглилась вже й біла серцевина,
як не крути,не вкусиш калача.
Бо ти в історії життя лишень людина.
А всім керує невблаганий час.
Пристарiла МРIЯ
© Copyright: Олексса, 2013
Свидетельство о публикации №113111507946
Свидетельство о публикации №113111507946
Рецензии