Ятрить мов біль мене питання,
Цікавість навпіл розтинає,
Чи в світі є таке кохання ,
Що назавжди без зрад буває?
Якщо читаєш ти вірша –
Й позаду більша чверть Життя,
З цнотливим серденьком душа,
То відгукнутись, прошу я…
Бо я дівчаток з дитсадка –
Життю, як є воно б навчала!
Кохання річ така ламка,
На дійсність очі б відкривала…
Трухлі дурниці у книжках,
Що вірним чоловік буває,
Так люблять тільки у казках,
А дійсність – серце розбиває…
А дiйснiсть - серце розбивае...
© Copyright: Валентина Тараненко, 2013
Свидетельство о публикации №113111507745
Свидетельство о публикации №113111507745
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.