Тополя

По картине Аполлинария Васнецова

Край гори тополя
Листям шелестить,
Така в неї доля -
В небо височіть.

І шугає вітер,
І гора крута,
А вона крізь віти
Далі спогляда.

Ой скажи, тополя,
Як мені за мить
Край отого поля
В небо полетіть?

У птаха якого
Крила мені взять?
Голос, як у нього,
Щоб весь час співать?

Я б у даль полинув,
Аж за самі хмари,
Я б усе покинув,
Був би як примара...

Наче сонце, з неба
Землю б оглядав,
І тобі, тополя,
Із-за хмар співав...


15.11.13
г. Киев

Картина Аполлинария Васнецова "Тополь"


Рецензии