Вiд розлуки до розлуки
І злітає радо в небо і щемить.
І неприспано чекає кожен день:
Чи не бариться кохання, чи іде?
Хоч і муки ці розлуки – не біда.
Справжнє лихо, коли ти спішиш бліда.
Та побачимось – і з серця камінь пріч.
Загойдає, зацілує спрагла ніч.
Від розлуки до розлуки наша мить
І злітає радо в небо і щемить.
14.ХI.2013
Свидетельство о публикации №113111503223
Вячеслав Романовський 15.11.2013 21:13 Заявить о нарушении