(те, про що я мовчу)
О місяцю, ти мій безгрішний,
Сумуєш чи за мною друже
Коли не бачиш моїх ніжок
Бо я сумую,дуже, дуже…
За нашим балом на болоті,
За неосяжністю у тілі,
Коли та гіркота у роті
Таїть мереживо із лілій.
За тим, як розпускаєш перли
Із окликом німим, мінорним
Для тих хто ще не скинув нерви
У темряву спокійну, сонну…
О місяцю, дай пораду мудру,
Як виростити знову крила,
Що злиплись у солодкій пудрі
Кохання, що мені не миле.
Я дівчина-сова, не хочу
Мрійливо-білих квіток в вазі
І слів, що почуття лоскочуть.
Я хочу темряви у стразах!
А ось спокусник мій – для світла
Тонкою нотой грає п’єсу.
Велично, весело і підло,
Незрозуміть йому готесу.
2010
Gothic
© Copyright: Олексса, 2013
Свидетельство о публикации №113111408188
Свидетельство о публикации №113111408188
Рецензии