Про100 iду вгору
А мене огортає спокій. Тотальний. В серці душі тілі. Від корінців волосся на маківці до ніг втомлених, наболілих.
Ми йдемо довго. Навпрошки через струмочки. Малий засинає. Носиком сопе своїм. Рученятами шию мені огортає. Не шелеснуть птахи. Не пробіжить білка. Поховалися лісовики. Перелесник навіть не дмухне у сопілку.
Просто ліс. Отакі от чари.
Ми виходимо в поле. Там внизу - байраки, левади, чагарник: терен з глодом на пару.
Просто в мене на спині заснуло дитя. Син Людський. В нього є мама і тато. Він проживе довге життя. Здорове, щасливе, багате.
Свидетельство о публикации №113111407489
А я згадала час, коли ми свій човен ще не продали...
О цій порі завжди збиралися по шипшину, та глод, та терен, якщо лишився... А ще разом груші гнилички збирали - таке запашне вареня з груш та терену! А ще як райських яблучок нарвати!..))))))
З тих чагарів вибиралися майже без шкіри, подряпини до новорічних свят не сходили, та байдуже - на другий рік все повторювалося!))) Діти досі згадують ті подорожі, хоч давно то було...
Дякую, що нагадали, Валентине!
Будьте здорові Ви і дитя Ваше, хай росте щасливим!
Соловей Заочник 14.11.2013 21:18 Заявить о нарушении
Дякую за коментар!
З теплом і посмішкою,
:-)
Валео Лученко 14.11.2013 22:54 Заявить о нарушении
Валео Лученко 15.11.2013 00:10 Заявить о нарушении
Читаючи, кожен згадує своє, тому що дуже реальні картини малюєте!)))
Я розумію, що далеко не все з натури та спогадів, та хіба це важливо? У мене теж не автобіографія, але інколи замальовки та акварелі малюю, дивлячись у вікно, або у минуле... додаючи часом сьогоденного бачення, бо зір вдосконалюється з часом, хоч і не гострішає!)))
Соловей Заочник 15.11.2013 09:42 Заявить о нарушении
Валео Лученко 15.11.2013 13:26 Заявить о нарушении
Гарного дня!
Валео Лученко 15.11.2013 13:27 Заявить о нарушении