Мов провідник електричного струму
Напередодні грози над полями.
Мовчки мелодію тиші і суму
Ніби вбираю в себе до безтями.
Тиша, як вічність, у всесвіті тихо,
Лиш, гомонує планета блакитна.
Птахи, либонь, повтікали під стріхи,
На громовицю чекає рокита.
Є у чеканні тим містика миті.
Мить, і потонеш у гуркоті грому.
Лише єдина є правда на світі,
В миті. Засвідчать роки і століття.
Живеться абетка світу на тому!
Мить
© Copyright: Сергей Комарецкий, 2013
Свидетельство о публикации №113111401110
Свидетельство о публикации №113111401110
Рецензии
