Лиш час не дасть заснуть навiчно
Вiн все тече немов потiк думок нестримний.
I змiст тих слiв,переданих метаморфiчно
Вбиває відчуття жалю,
Що ти рокам підвладний.
І тисячі зусиль даремних,
Життів,загублених в тюрмі
У пошуках дверей таємних
Що душі наші шукають у пітьмі.
Вони там сенс шукають
І не смакуючи свої хвилини
Марнують молодість та старість-
Гіпнотизують поглядом...
Безжалісний годинник.
Если вам понравилось или наоборот не понравилось стихотворение,просьба оценить его рецензией.Мне важно ваше мнение.Заранее спасибо
Час
© Copyright: Милай Андрей, 2013
Свидетельство о публикации №113111309506
Свидетельство о публикации №113111309506
Рецензии