На Купала

Сонце закотилося за гори,
Птах десь гучно скрикнув і злетів,
Сутінки накрили все довкола -
Ніч ввійшла у владу всіх світів.
З лісу доносилося сопіння,
Листя шурхотіло та гілки,
Десь в кущах виднілось миготіння:
Мольфари казали, то скарби.
Легкою беззвучною ходою
Дівчина ввійшла під сінь листви.
Плюхнулась русалка десь в водойму,
Сплеск рознісся лісом по гаї.
Мавки із великими очима
Виглядали із-за стовбурів,
Десь лунала музика нестримна
Із сопілкою та сотнями співців,
Там же полум'я у вогнищі скакало,
Помаранчеві і сині язики,
І нечиста сила дико танцювала,
Ніби всі вони горіли у вогні...
Зірвалася з гілочки пташина,
Полетіла, певно, що домів.
А дівча рукою все водило
В папороті квітах чарівних.

Марина Смагіна
http://vk.com/smahina


Рецензии