Щемить мені в скронях, болить моє серце.
О, Боже, як гарно
знов бачити весну!
То вітер та - в очі,
я плакать не хочу,
- Скажіть мені, жінко,
пройти як до прощі?
- Ой, синку, ти бачиш –
край неба дорога,
За вік її пройдеш,
підкосяться ноги,
Сльозами відмиєш сорочку,
як душу,
Тоді полетиш ти,
тоді, може, пустять.
- Ой, тітонько, хто ви? - лиш сяйво по квітах...
Запахло від вишень
сирітством розлитим.
Щемить менi в скронях, болить моe серце
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113111206474
Свидетельство о публикации №113111206474
Рецензии
Цікавий,оригінальний вірш!!!
Дорога до Бога - не проста дорога!
Дякую за творчість.
Мыкола Ковальчук 12.11.2013 16:58 • Заявить о нарушении
Дорога до Бога - не проста дорога!
Дякую за творчість.
Мыкола Ковальчук 12.11.2013 16:58 • Заявить о нарушении
Дякую, шановний Миколо! Це я скидаю і формую в цілому книжку Лункий шепіт. То є, так би мовити, спроба написати книгжку в цілому.
Бажано було б почути вашу думку про всю книгу. Думаю до вечора закінчити.
З повагою.
Борис Смыковский 12.11.2013 17:07 Заявить о нарушении
Бажано було б почути вашу думку про всю книгу. Думаю до вечора закінчити.
З повагою.
Борис Смыковский 12.11.2013 17:07 Заявить о нарушении
Миколо, вибачаюся, але на сайты ліміт творів на один день, які можна опублікувати. Ще 8 сторінок додам після 10години вечора.
Борис Смыковский 12.11.2013 23:33 Заявить о нарушении
Борис Смыковский 12.11.2013 23:33 Заявить о нарушении