Забарабанив Дощ у скронi

Катерина Жебровська
Забарабанив Дощ у скроні,
Захилиталася Земля.
Не упізнаний Світ навколо,
Не упізнана в Світі я.

Це – Дощ? Чи це – примара грізна
Лякає, в барабани б’є,
Встромляє щупальця наскрізно
В Життя, у Темряву тягне?

Я чую Дощ і відчуваю
Холодний подих Небуття.
Та не боюсь. Страх не стискає,
Не нівечить моє Життя.

Вітаю Дощ, як Світлу Силу,
Вітаю в краплях – Чистоту…
Примари не полонять Світу,
В якому я Живу-Люблю…

12.11.2013


© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113111204744
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Катерина Жебровська
Рецензии
Написать рецензию
Так, Катерино-Примари не полонять світ в якому живеш і який любиш. Сподобались вірші.З повагою.

Орехова Галина Григорьевна   29.11.2013 19:01   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую за сприйняття, за співзвучність!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   29.11.2013 19:31   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Катерина Жебровська