Я дякую Тобі за те життя,
Яке Ти дарував мені Собою.
За неймовірно світлі почуття
Котрі повьязують мене з Тобою.
За сина й доньку дякую Тобі.
За їх щасливі і веселі очі.
Вони щодня всміхаються мені
Й за сповнені страждань безсонні ночі.
До Тебе в радості й журбі іду,
До Тебе моє серце ніжно лине.
І я сама нче мале дитя- коли стаю в молитві на коліна.
В минуле, на жаль, немає вороття.
Воно як сніг спливає за водою.
та аби можливо було б повернуть життя,
Я б його знову прожила з Тобою.
Дякую
© Copyright: Светлана Вогнык, 2013
Свидетельство о публикации №113111200468
Свидетельство о публикации №113111200468
Рецензии