Я давно у твоему полонi

Хтось залишив на небі сліди:
Ледь помітні сріблясті мережки.
Наче пензликом тонко водив,
Чи різьбив фантастичні сережки.
 
Ти, стрибаючи вправно кудись
Із пір'їночки знов на пір'їну,
То злітала в незвідану вись,
То ховалась у білу хмарину.
 
Відчиню я для тебе вікно,
Простягну я до тебе долоні,
Я чекаю на тебе давно,
Я давно у твоєму полоні.


Рецензии