Я давно у твоему полонi
Ледь помітні сріблясті мережки.
Наче пензликом тонко водив,
Чи різьбив фантастичні сережки.
Ти, стрибаючи вправно кудись
Із пір'їночки знов на пір'їну,
То злітала в незвідану вись,
То ховалась у білу хмарину.
Відчиню я для тебе вікно,
Простягну я до тебе долоні,
Я чекаю на тебе давно,
Я давно у твоєму полоні.
Свидетельство о публикации №113111203887