Часом вдягнусь у чорне, і на шиї шарф.
Скажу: "Застуда знов", та це не виправдання.
Чи після літа не лишилось в серці чар,
Чи це є наслідки мого недокохання?
Чомусь несе мій погляд часом сум,
Хоча усміхнена й у цім житті щаслива.
Так по-дорослому багато у голівці дум,
Так по-дитячому я й досі вірю в диво.
Живу казками, мрії і вірші - мій світ,
Любов'ю вквітчаний і зітканий з надії.
Усе життя - чарівний переліт.
Ти вже прийшов, теплом тебе зігрію.
Часом
© Copyright: Женева Маррон, 2013
Свидетельство о публикации №113111201646
Свидетельство о публикации №113111201646
Рецензии