Анатолію Іванюку
Розгорнуті чужої долі крила,
Лунає постріл… і життя нема…
І те, що вчора видавалось милим,
Поглинула без роздумів пітьма.
А іншому постукала надія,
І серце заспівало наче птах,
Найзаповітніші колишні мрії
Чарівно, з легкістю, здійснились на очах.
Коли кохання музикою плине,
Вщухає дощ несамовитих втрат,
У серці рясно квітне кущ калини,
І спалах світла в погляді назад…
Касаюсь губ твоих медовой влагой,
Усыпав ложе лепестками роз,
Не сложена о наших чувствах сага,
Её бродяга-ветер вдаль унёс… :))
касаюсь губ твоих медовой влагой
© Copyright: Наталия Рудченко, 2013
Свидетельство о публикации №113111104925
Свидетельство о публикации №113111104925
Рецензии