Хрещатик
Я на Хрещатику, як дома,
З давніх-давен щодня буваю.
Я хутко тут гамую втому –
Скоріш уява воскресає.
Он Ігор чапає з роботи,
Надувсь, мов сич на холодригу.
В думки підкралася Ерота -
Закапала на серці крига…
А он, сховав усі турботи,
Славко сміється на всі зуби.
На вухо щось віщає «сотий» -
Мабуть дружина каже – «любий…».
Шматує Віктор лотереї…
Валера виграє мільйони…
Всміхаються в ларьках євреї…
Шліфують жебраки поклони…
Тут Толя може всіх послати
Під три чорти – під три Гапони…
В «Трубі» кобзар завів співати…
Мінти підмінюють закони…
Струнка Олена-чарівниця,
Як сонце золоте сіяє…
Навпроти йде модель-дівиця –
Заздрить Олені не вгаває…
Дівчина, мешканка з Донбасу,
Народ на каву закликає…
Надів Душман кислу гримасу,
Нещадно пиво допиває…
«Пасаж» - співає «карооке»,
Вручає Ігор нагороди…
Біля метра кричать пророки,
Безбожно брешуть щось народу…
А на Майдані шоумени
Нам впарюють чужі шансони,
Від децибелів тремтить сцена,
Дриґотять сліпо поряд «клони»…
Я на Хрещатику віками,
З давніх-давен щодня гуляю…
В усі часи, скажу між нами:
Краще Хрещатика немає.
Свидетельство о публикации №113111000418
З повагою!
Максим Пестун 31.12.2013 22:59 Заявить о нарушении