Наркотику ти мій,
Моя отрута,
Без тебе дні – не дні,
І сонце не таке.
У пошуках згубилась
Щастя-рути,
Заплуталась
У терені надій.
Блукала хащами
Колькими, із ілюзій
Про спільне майбуття
Й дорогу пліч-о-плІч…
Сьогодні ж ми з тобою
Лише друзі,
Хоч досі –
Ти у снах моїх щоніч.
Мені все мариться,
Що й ти про мене мариш.
Проте зізнатися
Боїшся ти собі,
Що і для тебе я – наркотик,
А не так, - лише товариш.
Тому й не спалюєм
Між нами всі мости…
Залежнiсть
© Copyright: Анастасия Смехова-1, 2013
Свидетельство о публикации №113111000192
Свидетельство о публикации №113111000192
Рецензии