Белые светофоры. Из Шона Маклеха

ШОН  МАКЛЕХ

Бiлi свiтлофори (http://www.stihi.ru/2013/02/17/6429)


                «…А в нас, у Дубліні, уже весна!»
                (Конан О’Тулл)

Дивлячись на калюжі майбутньої весни
Подумав ненароком, що
Я теж каменяр. Мурую з цегли слів
Своє творіння – храм Істини
Чи то свого життя безглуздого
Понурий мавзолей…
Крім слів, цеглинами важкими
Кладу помилки у підмурки.
Крапки моїх фраз шумерських
Зрозумілих хіба що глині
Летять крізь тунелі сансари
До білого світла в  кінці.
Десь там нірвана –
Між квітами кульбаби
Та польотом джмеля.
Стою серед весняного міста.
Запаліть мені смолоскипом вірша
Хоч  якесь  світло  на  світлофорі!
Хочу перейти цю дорогу метафор
Які летять шаленими автомобілями
Асфальтом моєї сірої речовини
З розбитої вулиці Арістотеля
На вулицю Платона-філософа.


---------------------------------------------


"... а у нас , в Дублине, уже весна!"
(Конан О'Тулл)

Разглядывая лужи грядущей весны
Подумал ненароком, что
Я ведь тоже каменщик. Кладу кирпичи
Слов в свои стихи - храм Истины
Или своей жизни бессмысленной
Понурый мавзолей...
Я тяжелыми кирпичами
Мурую в фундамент ошибки.
Точки моих фраз шумерских,
Понятные разве что глине,
Летят сквозь туннели сансары
До белого света в конце.
А там нирвана -
Меж одуванчиками
И полетом шмеля.
Стою среди города,сожгите
Меня факелом стихотворения-
Хоть какой-то свет на светофоре!
Хочу перебежать дорогу метафор,
Летящих безумными автомобилями
По асфальтам моего серого вещества,
С разбитой улицы Аристотеля
На улицу Платона-философа.

---------------------