Переходит сердце в иной режим...
Обожает со мной говорить.
Мне уютно и очень трепетно с ним.
Потому что способно творить.
Я ему доверяю, оно не соврёт,
если любит, если молчит.
И меня просто оторопь часом берёт:
кто его так мечтать научил?..
Вот опять замирает… Вот снова бежит…
И рождается нежность в стихах.
И над строчкой, над каждою буквой дрожит.
Словно Бог его держит в руках...
********
Переклад Людмила Давиденко
Переходить серце в інший режим.
Полюбляє зі мной говорити.
Так комфортно і трепетно разом з ним,
Бо воно має здібність творити.
Я йому довіряю, не бреше воно,
Якщо любить, якщо мовчить.
І мене струмом б'є від мрій його.
Як так мріяти можна навчить?
Ось, і знов замирає... І знову біжить...
І народжує ніжність в віршах.
І над словом і римою палко дрижить,
Наче з Богом летить в небесах.
Свидетельство о публикации №113110905453