Жовтнева клумба.
Намагається жінчина клумба і в жовтні красивою бути.
Йдеш повз неї до праці в майстерню і тямиш, наскільки це круто:
серед сірожупанних пожухлих братів раптом - око майора:
пломеніє, з цікавістю дивиться в світ, бо народжене вчора;
флокси китиця - трохи бліда, але сповнена духом шанелі,
їй пасують не вітер, не дощ, а джмелі волохаті, дебелі;
а якісь невідомі мені заворожені квітки гігантські,
що свої пелюстки зберегли, шурхотять, як гаї марсіанські;
на краю ж чорнобривці, ці справжні хохли – і байдужі, і вперті, -
будуть нести чуби аж до самих снігів, аж до самої смерті.
І окинувши оком ще раз цю чудну флористичну руїну -
жменьку квіток – самотніх зірок, чорнобривців рябу україну,
йдеш до праці, як справний школяр – до суворої сірої школи -
вчити сутність краси, що отам, за вікном не щезає ніколи.
21.10.2013.
Октябрьская клумба - укр
© Copyright: Анатолий Секретарев, 2013
Свидетельство о публикации №113110903910
Свидетельство о публикации №113110903910
Рецензии