Міняю життя, та залишаюсь собою,
Читаю казки, і милуюсь тобою,
Тою мрією одною, яка є зі мною,
Що наповнює серце своєю красою.
І нехай зів'яле листя покриє землю,
Але ти, знай щастя не піддасця вогню,
І Коли плакатимеш у темній кімнаті,
Ти, тонутимеш у минулій брехні...
А Осіння печаль, порахує твої вогнепальні рани,
І нікому не розкриє свої підступні обмани,
Бо, Для світу даруватиме кольоровий падолист,
І вітру дозволятиме бурхливий, тужливий свист.
Осенний етюд укр. мова
© Copyright: Оксана Олейник Львов, 2013
Свидетельство о публикации №113110911385
Свидетельство о публикации №113110911385
Рецензии
